Бувають такі дні, як сьогодні... Коли я за тобою дуже сумую.
Цілий день сижу з дулькою на голові, в теплих носках, в
домашній футболці. З думками про всьо і ні про що. П*янію від чаю. Тверезію від
усвідомлення реальності. Один день. А змінив все життя.
Ти віриш в любов ? А в любов з першого погляду ? А в любов
на всьо життя ?
Я - ні. Але я вірю, що є люди - твої. Завжди і всюди. З
якими тобі добре, солодко, хочеться бути до безкінечності. З якими є про що помовчати.
Для мене спільне мовчання дорожче за всі слова.
В тебе таке було, що стоячи поруч, в тиші, чуєш биття серця… Не доторкаючись, не
притуляючись, а просто стоячи поруч… На відстані одного подиху… Було ?
Я за тобою сумую.
Так сильно, як тільки вмію. З тобою мені добре, і солодко, і
хочеться бути поруч завжди… Може це любов ?! Хто-зна.
А я за тобою сумую...
Немає коментарів:
Дописати коментар